Узагальнення практики розгляду кримінальних справ про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості за 9 місяців 2016 року

Узагальнення практики розгляду Великоолександрівським районним судом кримінальних справ про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості за 9 місяців 2016 року

Відповідно до ст. З Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи є посяганнями на особистість і пов’язані з грубими порушеннями норм суспільної моралі, тому кримінальним законодавством за їх вчинення передбачено доволі суворе покарання.

Статеві злочини характеризуються аморальністю та цинічністю дій винних осіб, принижують честь і гідність потерпілої особи та можуть завдати значної шкоди здоров’ю. Такі злочини часто призводять до глибоких душевних травм у потерпілих осіб, штовхають їх до аморального способу життя.

Згідно з чинним законодавством України кримінальна відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи передбачена розд. IV Особливої частини Кримінального кодексу України (далі — КК), зокрема за: зґвалтування (ст. 152); насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153); примушування до вступу в статевий зв’язок (ст. 154); статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155); розбещення неповнолітніх (ст. 156).

Найбільш тяжким і найпоширенішим серед злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи є зґвалтування.

Потерпілою особою від зґвалтування може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із суб’єктом злочину, зокрема перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім’єю тощо.

Великоолександрівським районним судом за 9 місяців 2016 року було розглянуто одне кримінальне провадження за вчинення злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, притягнено до кримінальної відповідальності двох осіб.

Вказане кримінальне провадження розглядалося колегією в складі трьох професійних суддів, за участю трьох прокурорів Бериславської місцевої прокуратури, захисників обвинувачених, потерпілої та представника потерпілої, представника служби у справах дітей В.Олександрівської РДА, законного представника неповнолітнього обвинуваченого.

За результатами розгляду одного обвинуваченого було визнано винним та притягнено до кримінальної відповідальності за ст. 152 ч. З КК України. При визначенні міри покарання суд врахував, що обвинувачений Н. до кримінальної відповідальності притягувався вперше, злочин скоїв у неповнолітньому віці, за місцем проживання характеризувався задовільно, вину у вчиненні злочину визнавав повністю, щиро розкаявся, активно сприяє розкриттю злочину. Крім того, він перебував на обліку служби у справах дітей як такий, що опинився у складних життєвих обставинах, як дитина, переміщена із тимчасово окупованої території або з району проведення антитерористичної операції, яка залишилася без батьківського піклування.

За наявності вказаних обставин суд прийшов до висновку про можливість застосувати відносно Н. положення ч. 1 ст. 69 КК України і призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті. Разом з тим, враховуючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення, суд призначив реальне покарання, з відбуванням в місцях позбавлення волі.

Обвинуваченого А. вироком суду було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 152 ч.З, 153 ч. 2 КК України. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому А. суд у відповідності до вимог ст. ст. 50,65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, судимості за що не зняті та не погашені у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд прийшов до висновку про небажання обвинуваченого А. ставати на шлях виправлення та продовження ним злочинної діяльності, тож покарання йому призначено у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Потерпілою в даному кримінальному провадженні є громадянка Я. 1986 р.н. В рамках кримінального провадження вона заявила позов про стягнення з обвинувачених моральної шкоди в розмірі 100 000 грн., по 50 000 грн. з кожного відповідно. При визначенні розміру моральної шкоди суд врахував характер та глибину страждань потерпілої, ступінь вини обвинувачених, їх матеріальний стан. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи роль кожного з учасників у вказаному злочині, суд прийшов до висновку, що розмір моральної шкоди, яку слід стягнути з обвинувачених на користь потерпілої, повинен становити 50 000 гривень. 35 000 грн. необхідно стягнути з обвинуваченого А., а 15 000 грн. відповідно з обвинуваченого Н.

Вирок суду було оскаржено обвинуваченим А., його захисником та прокурором Бериславської місцевої прокуратури. На даний час справу надіслано до апеляційного суду Херсонської області для розгляду апеляційних скарг учасників кримінального провадження.

Вивчивши практику В.Олександрівського районного суду щодо розгляду кримінальних справ про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості, прихожу до висновку про правильне застосування законодавства та призначення покарання з урахуванням вимог закону.

Голова суду Коваль В.О.