Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На виконання листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2015 року вих. № 93-391/0/4-15, Великоолександрівським районним судом Херсонської області проведено узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ (проваджень) про злочини проти життя та здоров’я особи (ст.ст.115-145 КК України) за 2014 рік, з метою вивчення і аналізу судової практики, визначення проблемних та виявлення спірних питань, які виникають при розгляді справ даної категорії.
В провадженні Великоолександрівського районного суду Херсонської області у 2014 році перебувало 54 кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи (ст.ст.115-145 КК України) відносно 54 осіб за КПК України (в ред. 2012 року). Із них за період 2014 року розглянуто 54 кримінальних провадження:
За проаналізований період Великоолександрівським районним судом розглянуто:
При призначенні кримінального покарання судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області у кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого (підсудного), який визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення/злочину, дотримуються вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через цю норму реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
У кожному конкретному випадку суддями при призначенні покарання враховувався ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення/злочину, дані про особу обвинуваченого (підсудного) та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, оскільки особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та запобігання скоєнню нових злочинів.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого (підсудного), судді з’ясовували його вік, стан здоров’я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім’ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку).
Виходячи з того, що встановлення пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, суддями всебічно досліджувалися матеріали справ щодо наявності таких обставин і наводились у вироку мотиви прийнятого рішення.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області виходили з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочин вчинений групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
За період 2014 року в провадженні В.Олександрівського суду була тільки одна справа за ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України.
Так, 07.10.2013 року в період часу з 21.00 год. до 22.00 год., громадянин П. перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на ґрунтовій дорозі, розташованій поряд з лісосмугою між смт. Горностаївка Херсонської області та с.Заводівка Горностаївського району Херсонської області на відстані приблизно 540 м. від автодороги №8, сполученням Каховка – Кам'янка-Дніпровська, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з громадянкою Р., 17.11.1961 р.н., наніс останній два удари долонею правої руки в область лівої частини обличчя та правою ногою в область лівої нирки, в результаті чого Р. упала на землю. П. нахилився до неї та з метою протиправного позбавлення життя потерпілої, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті людини та бажаючи їх настання, здавив обома руками шию Р. та душив її близько двох хвилин, що, згідно висновку експерта № 223к від 10.10.2013 року, призвело до настання смерті останньої. У подальшому, П. перетягнув труп Р. з ґрунтової дороги до лісосмуги, після чого зник з місця події. Також, під час слідства було встановлено, що в 2013 році обвинувачений П. викрав два мобільних телефони в смт.Горностаївка Херсонської області, які продав в м.Каховці знайомому, а гроші витратив на свої потреби. При обрані виду та міри кримінального покарання обвинуваченому П. суд врахував обтяжуючою вину обставиною перебування його в момент вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп’яніння, також врахував те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини і нові кримінальні правопорушення вчинив в період умовно-дострокового звільнення, разом з тим суд врахував те, що він щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину. Вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15.04.2014 року П. визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та ч.1 ст. 115 КК України, і на підставі ст.ст. 70, 71 КК України призначено йому покарання 12 років 2 місяці позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Під час розгляду вищевказаної справи проблемних питань у суду не виникало. Тому, розглянути в цьому узагальненні питання, які можуть виникати при застосуванні судом оціночних понять «способу, небезпечного для життя багатьох осіб» як вказано в п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, не є можливим.
Кримінальні провадження щодо злочинів, передбачених ст. 118 КК (умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця) та ст. 124 КК (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця) у 2014 році в провадження Великоолександрівського суду не надходили.
За період 2014 року в провадженні В.Олександрівського суду була тільки одна справа за ч.2 ст. 121 Кримінального кодексу України.
Так, 03.06.2014 року близько 21.00 години, громадянин Ш. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання в с. Благодатівка вул. Шевченка, 28 Великоолександрівського району Херсонської області, в кімнаті зали, в ході раптово виниклої сварки із своєю матір'ю Ш. 05.03.1934 року народження, переслідуючи прямий умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, правою рукою штовхнув в спину громадянку Ш. 05.03.1934 р.н., яка від цього обличчям сильно вдарилася в кут одвірок дверей кімнати зали та впала лівою боковою частиною тіла на бильце ліжка, після чого наніс один удар кулаком руки їй по обличчю, від чого остання не втримавшись на ногах впала назад вдарившись задньою частиною голови в кутовий виступ серванту впавши після цього на підлогу, де він продовжуючи її побиття наніс громадянці Ш. по обличчю чотири удари кулаками обох рук, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів у м'які покрови голови, під м'які мозкові оболонки головного мозку та мозжечку, в бокові шлуночки мозку, забою мозку; переломи 2,3 ребер зліва, крововиливи в зовнішні м'які тканини в області переломів; множинні рани, ссадини крововиливи обличчя, волосяної частини голови, крововилив в області тильної поверхні лівої кісті, задньої поверхні правого ліктьового суглобу, які згідно висновку експерта №60 від 08.07.2014 року Високопільського відділення бюро судово-медичної експертизи в Херсонській області за ознаками небезпеки для життя належать до тяжких тілесних ушкоджень, від яких остання 04.06.2014 року померла, смерть якої настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів під м'які мозкові оболонки головного мозку та мозжечку, забоїв головного мозку, крововиливів в бокові шлуночки мозку, в м'які покрови голови. При визначені виду та міри покарання підсудному Ш., судом було враховано обтяжуючу обставину – вчинення правопорушення в стані алкогольного сп’яніння, рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку. Окрім того, за місцем проживання Ш. характеризований негативно, зловживає алкоголем, свою поведінку не контролює, раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, і знову скоїв кримінальне правопорушення. Суд визнав підсудного винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України та призначив покарання за ст. 121 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 10 років з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Під час розгляду даної справи наявності ознак способу, що має характер особливого мучення встановлено не було. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, може мати місце лише тоді, коли його заподіяння супроводжувалось особливим фізичним чи моральним стражданням або особливим (нестерпним) болем для потерпілого. Зокрема це можуть бути дії, спрямовані на тривале позбавлення людини їжі, пиття чи тепла, залишення її в шкідливих для здоров’я умовах, та інші подібні дії. Особливим проявом таких дій слід визнавати дії, які мають характер мордування або катування. Найчастіше такі кваліфікуючі ознаки властиві ч. 2 ст. 126 КК, однак усі розглянуті Великоолександрівським районним судом у 2014 році справи відносяться до категорії ч.1 ст.126 КК і не містять ознак мордування.
Безпосередній об’єкт злочинів, які вказані в ст.ст.115-145 КК України – здоров’я особи. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози, має за мету вплинути на психічне здоров’я особи – зробити її життя дискомфортним, занепокоєним, таким, що піддається реальній небезпеці. Погроза вбивством має бути конкретною і реальною. Реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які у кожному випадку е різними. При визначенні реальності погрози суд з'ясовує форму, характер, місце, час, обстановку її висловлення, характер попередніх взаємовідносин між винним і потерпілим тощо. Особливе значення при цьому має сприйняття погрози самим потерпілим, а також і присутніми при цьому іншими особами. Такий злочин вважається закінченим з моменту сприйняття погрози потерпілим.
Наприклад, 11.07.2014 близько 18.00 години, громадянин Н., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території подвір’я будинку, де проживає його колишня дружина Н., розташованого в смт. Велика Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області, вчинив сварку відносно останньої, що виразилося у висловлюванні слів нецензурного змісту на її адресу, приводом до сварки стали неприязні відносини після розлучення та небажанням приходу її колишнього чоловіка до їх двох спільних малолітніх дітей, в ході якої він дістав з кишені розкладний ніж невеликого розміру, який він носив з собою для застосування у господарських цілях розклав його та почав розмахувати перед потерпілою Н., а саме перед областю голови та тулуба, при цьому словесно виражаючи погрози вбивством позбавлення її життя шляхом застосування вказаного ножа, в результаті чого, своїми діями дав потерпілій Н. реальні підстави побоюватися за здійснення цієї погрози. Таким чином, підозрюваний Н. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 129 КК України (погрозу вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози). В судовому засіданні від потерпілої надійшла заява про закриття кримінального провадження у зв’язку з відмовою від обвинувачення. Вона пояснила, що помирилася з підозрюваним, і не має ніяких претензій до нього. Відмова потерпілої від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, відповідно до ст. 26 ч. 4 КПК України, а тому кримінальне провадження за підозрою Н. у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України було закрите.
Зазвичай у більшості випадків розгляду проваджень за ч.1 ст. 129 КК України від потерпілих до суду надходять клопотання про закриття справи. Аналогічна ситуація була й у випадку з іншою справою, розглянутою Великоолександрівським районним судом у 2014 році.
На протязі 2014 року справи за ст.ст. 117, 119, 127 та 136 - 145 КК в провадження суду не надходили, а тому питання, пов’язані з кваліфікацією діяння осіб за цими статтями, не розглядались, а проблемних питань, пов’язаних із особливостями бланкетних та відсильних диспозицій норм, при розгляді кримінальних проваджень не виникало.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суддями Великоолександрівського районного суду Херсонської області призначалися покарання в межах, визначених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Проведене узагальнення показало, що кількість розглянутих Великоолександрівським судом Херсонської області проваджень, які відносяться до категорії злочинів проти життя та здоров’я особи є не дуже великою. До того ж, під час їх розгляду проблемні питання не виникали, а тому всебічно висвітлити спірні випадки застосування норм кримінального та кримінального процесуального права під час ухвалення вироків за результатами розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти життя і здоров’я та запропонувати можливі шляхи їх вирішення немає можливості.
З іншого боку, відсутність спірних питань може бути також свідченням багаторічного досвіду суддів Великоолександрівського районного суду і законності, обґрунтованості та справедливості прийнятих ними рішень.
Заступник керівника апарату
В.Олександрівського районного суду
Волокітін А.О.
_03_03.png)
