Названо чіткі правила проведення відеофіксації в суді

Юристи громадських організацій, які мають практичний досвід участі в судових засіданнях, прокоментували можливість застосування положень ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині забезпечення права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео-та аудіозаписи з використанням портативних засобів без отримання окремого дозволу суду.

Так, згідно з п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Закріплюють конституційні гарантії гласності судового процесу окремі положення Цивільного, Господарського і Кримінального процесуальних кодексів, а також Кодексу адміністративного судочинства. Згідно з цими положеннями, проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозаписи допускається як учасниками конкретної судової справи, так і особами, які присутні в залі на законних підставах ( «вільні слухачі»).

Однак, існує різне правове регулювання порядку фіксації судового засідання за допомогою стаціонарної апаратури і портативних засобів. Так, застосування стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускається виключно на підставі ухвали суду за умови згоди на це осіб, які беруть участь у справі. А ось право на застосування портативних пристроїв гарантовано у всіх процесуальних кодексах і є безумовною складовою процесуального правового статусу особи, що бере участь у справі або ж знаходиться в залі судових засідань на законних підставах (ч. 8 ст. 6 ЦПК України, ч. 8 ст. 12 КАС України, ст. 6 КПК України). При цьому отримання додаткового дозволу суду не потрібно.

Портативними є пристрої, які можуть функціонувати без обов'язкової стаціонарної установки і без обов'язкового безперебійного живлення від мережі. Використання цих же пристроїв за допомогою штатива або іншого допоміжного обладнання не буде свідчити про їх належність до стаціонарного.

Обмежує право використання портативних відео і аудіотехнічних засобів вчинення дій, що свідчать про неповагу до суду чи учасникам судового процесу. Така людина за вмотивованим рішенням суду може бути видалена із залу судового засідання. Крім цього, фотозйомка, відео- і аудіозапис судового процесу, особами, які не є безпосередніми учасниками процесу, не допускаються в разі винесення судом ухвали про закрите судове засідання.

У той же час особи, які беруть участь у справі під час закритого судового розгляду, мають право користуватися всіма правами, якими вони наділені за своїм процесуальним статусом. Тобто суд не має права обмежити право учасника справи на вчинення письмових записів, нотаток, ведення стенограми, здійснення фотозйомки, відео- та аудіозаписи судового процесу. Порушення таких процесуальних вимог несе за собою відповідальність, передбачену законом.

Крім цього, інформація, яка була отримана в закритому судовому засіданні за допомогою портативних пристроїв, може бути направлена ​​до відповідних органів державної влади для вжиття заходів реагування, якщо така інформація містить дані про різні правопорушення. У цьому випадку передача відомостей не вважається порушенням вимог постанови суду про розгляд справи в закритому судовому засіданні, оскільки інформація направляється до органів державної влади.

І все ж суди, інколи, відмовляють у праві зацікавлених осіб на проведення фотозйомки, відео- та аудіозаписів з використанням портативних пристроїв. Тому що, згідно ч. 3 ст. 307 Цивільного кодексу України, зйомка фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в т.ч. таємна, без її згоди, може бути проведена лише у випадках, встановлених законом.

Однак, відносини, які складаються між учасниками судового процесу, які мають відповідний процесуальний статус (позивач, відповідач, третя особа, обвинувачений і т.д.), за своєю правовою природою не є цивільними відносинами, а є, по суті, відносинами зі здійснення державної влади.

Тому відмова окремих судів у застосуванні діючої норми права (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») з посиланням на особисті права фізичної особи, в частині надання дозволу на такі дії, не відповідає вимогам верховенства права і спрямований на обмеження конституційного принципу гласності судового процесу.

Судово-юридична газета