ВАСУ роз`яснив особливості здійснення судового контролю за виконанням рішень в адміністративному провадженні

Суд першої інстанції може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, що програв спір, надати у встановлений термін звіт про виконання постанови. Таке зобов'язання є правовим наслідком постанови і повинно вказуватися в її резолятивній частині. При цьому можливість зобов'язати сторону надати звіт є правом суду, а не його обов'язком.

За ненадання звіту про виконання постанови на суб'єкта владних повноважень може бути накладений штраф від 10 до 30 МЗП. З вимогою оштрафувати відповідача за ненадання звіту може звернутися позивач у справі. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання про накладення штрафу може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ще однією формою судового контролю є подача позивачем, на користь якого прийнято рішення, заяви про визнання протиправним рішення, дії або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснених на виконання постанови суду. Розгляд такої заяви повинен проводитися виключно в порядку ч. 9 ст. 267 КАСУ, а не в порядку позовного провадження. У разі невідповідності заяви вимогам, встановленим ст. 267 КАСУ, воно повертається заявникові ухвалою суду, яка підлягає оскарженню.

Крім того, суб'єкта владних повноважень не можуть зобов'язати виконати судове рішення шляхом ухвалення іншого рішення, оскільки це порушує процесуальні норми КАСУ. Примусове виконання постанови адміністративного суду здійснюється в порядку виконавчого провадження, передбаченому Законом № 1404 - VIII.

Вимога стосовно компенсації втрати доходу у зв'язку з порушенням строку виплати матеріальної допомоги, стягнутої в судовому порядку, не пов'язано з виконанням судового рішення, а є предметом окремого позову. Тому така вимога не може розглядатися в порядку ст. 267 КАСУ.

Огляд практики застосування адміністративними судами ст. 267 КАСУ доведено до відома суддівпостановою Пленуму ВАСУ від 13 березня 2017 роки № 3.

на основі матеріалів ЛІГА: ЗАКОН