Проект закону щодо системи антикорупційних судів

Народні депутати окреслили власне бачення системи антикорупційних судів. Відповідно до їхньої ініціативи мають з’явитися дві установи, які суттєво відрізнятимуться від решти судів країни. Зокрема, функції першої та апеляційної інстанцій виконуватиме один і той самий суд. А політики отримають значний вплив на формування його складу.

Появу Вищого антикорупційного суду передбачено ст.31 закону «Про судоустрій і статус суддів». А відповідно до п.16 «Прикінцевих та перехідних положень» цього акту конкурс на посади суддів у цій установі має бути оголошений протягом 12 місяців з дня набрання чинності законом, який визначає спеціальні вимоги до цих суддів. Проте такого закону наразі немає й чітких строків для його ухвалення не встановлено.

Тому група парламентарів, до якої увійшли представники фракцій ПП «Об’єднання Самопоміч», ВО «Батьківщина» і ПП «Блок Петра Порошенка», підготувала законопроект «Про антикорупційні суди» (№6011).

Хоча чинний закон передбачає створення тільки Вищого антикорупційного суду, автори проекту, як зрозуміло з його назви, вирішили самим ВАКС не обмежуватись. Окрім нього, має з’явитись Антикорупційна палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Планується, що до складу ВАКС входитимуть близько 70 суддів, котрі здійснюватимуть правосуддя як суд першої інстанції у справах, підслідних Національному антикорупційному бюро. Таким чином, дрібними корупціонерами нова структура не займатиметься.

Відповідно до ініціативи у ВАКС будуть свої слідчі судді. Крім цього, функціонуватиме апеляційна палата. Отже, рішення вищого суду як першої інстанції перевірятимуться у ньому ж, хоча й іншими служителями закону, які виконуватимуть тільки функції перегляду. А функції касаційної перевірки рішень ВАКС отримає, як можна здогадатись, Антикорупційна палата ВС.

Цікаво, що остання хоча й входитиме до складу ВС, але матиме, як сказано в проекті, «адміністративну автономію». Тобто Велика палата ВС не здійснюватиме узагальнення судової практики «антикорупційників».

Також на суддів Антикорупційної палати та працівників її апарату не поширюватиметься дія наказів і розпоряджень голів ВС та Касаційного кримінального суду ВС. Крім того, судді цієї палати не зможуть обиратись до Великої палати ВС чи очолювати найвищий судовий орган. Також вони не братимуть участі в Пленумі ВС та зборах суддів Касаційного кримінального суду ВС.

Ще більше ваги антикорупційним суддям надає особливий статус, яким їх вирішили наділити народні обранці. Зокрема, таких законників буде значно важче притягнути до дисциплінарної відповідальності. Так, «дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкриває дисциплінарну справу щодо судді антикорупційного суду лише після отримання згоди зборів суддів ВАКС або Антикорупційної палати відповідно».

Навіть якщо ВРП зможе відкрити провадження, то буде обмежена в питанні застосування санкцій. Адже в ініціативі прописано, що суддю ВАКС чи Антикорупційної палати забороняється переводити до іншого суду в порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності або відрядження. Хоча для інших служителів закону таких винятків не передбачено.

Для антикорупційних суддів буде встановлено й особливий спосіб призначення на посади. Відповідно до проекту їх обиратиме спеціальна конкурсна комісія з 9 членів. По 3 свої представники до неї висуватимуть Президент, Верховна Рада та міністр юстиції. У свою чергу Вища кваліфікаційна комісія суддів лише затверджуватиме тих кандидатів, з якими визначиться нова інстанція.

Чому ж автори змін так беззастережно довіряють органам влади? До того ж варто враховувати, що парламентську квоту, швидше за все, використає коаліція — та сама, яка призначає міністра юстиції. Таким чином, всю конкурсну комісію формуватимуть політики з одного табору.

Звісно, в проекті передбачено, що «членами комісії можуть бути лише особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також значний досвід діяльності у сфері запобігання або протидії корупції». Але, оскільки ці критерії досить розпливчасті, підвести під них можна й «сумнівних» осіб.

Загалом, як відзначили експерти, шансів на ухвалення цього акта небагато: автори змін фактично перебувають в опозиції. А значить, слід очікувати на альтернативну ініціативу. Хоча й у ній можуть з’явитися деякі норми з розглядуваного проекту.