Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Поняття «службова особа» не стосується обов'язків помічника судді, оскільки вони не здійснюють організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій держави. А роз’яснення НАЗК з цього питання не мають сили нормативно-правового акта.
Про це йдеться у зверненнях Вищого адміністративного суду України до Вищої ради правосуддя та Ради суддів, передає «Закон і Бізнес».
У листах зазначено, що після набрання чинності законом «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 помічники суддів втратили статус державних службовців та віднесені до посад патронатної служби.
Водночас з’явилися відомості про те, що в окремих індивідуальних роз’ясненнях, наданих Національним агентством з питань запобігання корупції у відповідь на звернення помічників суддів, висловлено думку, що помічники суддів є суб’єктами е-декларування.
Свою позицію НАЗК обґрунтовує тим, що помічники суддів належать до категорії посадових та службових осіб органів державної влади і виконують низку консультативно-дорадчих функцій.
У зверненнях ВАСУ звертає увагу, що наводячи виконання особами консультативно-дорадчих функцій як ознаку посадової особи іншого державного органу, НАЗК фактично застосувала норму закону «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723, яка втратила чинність разом із набранням чинності новим Законом № 889. Чинними нормативно-правовими актами поняття «посадова особа» не визначено.
Натомість нормативне визначення має поняття «службова особа», яке охоплює випадки здійснення працівником організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
До обов’язків помічників суддів, відповідно до Положення про помічника судді, затвердженого рішенням РСУ від 25.03.2011 № 14, не належить здійснення жодних функцій держави, зокрема організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських.
Водночас здійснення помічником судді відповідно до норм цього Положення консультативно-дорадчих функцій не охоплюється діяльністю службових осіб.
Крім того у листах звернено увагу на те, що роз'яснення НАЗК щодо застосування окремих положень закону «Про запобігання корупції» мають лише рекомендаційний, інформаційний характер. Віднесення осіб до суб’єктів е-декларування не стосуються повноважень НАЗК. Будь-які роз’яснення НАЗК не мають сили нормативно-правового акта. Роз’яснення законодавства, що містять нові правові норми, є нечинними і не підлягають виконанню.
Виклавши таку позицію, ВАСУ порушує питання про те, чи повинні працівники патронатної служби, зокрема помічники суддів, які втратили статус державного службовця, як на цьому наполягає НАЗК, заповнювати е-декларації та чи належать вони до категорії суб’єктів декларування.
З повним текстом звернень можна ознайомитися за посиланнями:
За матеріалами "Закон і Бізнес"