Отримати судовий наказ або заарештувати кошти боржника можна буде не виходячи з дому

Президент пропонує запровадити електронне наказне провадження в господарському та цивільному судочинстві, а також ввести систему автоматизованого арешту банківських рахунків. Це значно спростить відповідні процедури, але може призвести до зловживань.

Днями в парламенті було зареєстровано проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження наказного провадження у цивільному та господарському судочинстві» (№3769). Він передбачає введення наказного провадження в господарському процесі та створення відповідної електронної системи в господарському й цивільному судочинстві.

Розробники документа відзначають, що сьогодні суди надмірно перенавантажені, і при цьому кількість спорів про стягнення коштів є досить великою порівняно з іншими категоріями справ. Крім того, наголошується в пояснювальній записці, такі зміни сприятимуть спрощенню й пришвидшенню процесу судового захисту та дозволять істотно зменшити витрати сторін, а також держави, якщо йтиметься про стягнення неоспорюваної заборгованості за договірними зобов’язаннями.

Спроби ввести наказне провадження в господарському процесі вже були. Так, ще у травні 2013 року у ВР зареєстрували проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження наказного провадження у господарському судочинстві» (№2027а). Його включили до порядку денного у вересні 2014-го, але за два місяці відкликали.

Тоді щодо цього проекту свій висновок підготувало правове управління Верховного Суду. Зокрема, експерти зазначили, що доступність та ефективність судового захисту потрібно підвищувати за рахунок розширення компетенції та вдосконалення системи позасудових органів приватноправової юрисдикції. І додали, що з метою оптимізації навантаження на суди розгляд великої кількості фактично безспірних вимог доцільно передати під первинну юрисдикцію нотаріату зі збереженням подальшого судового контролю.

«Безспірність матеріально-правових відносин, які є предметом наказного провадження, означає, що боржник не оспорює вимоги кредитора — заявника, однак відмовляється виконати зобов’язання, нічим це не мотивуючи або посилаючись на обставини неправового характеру. У зв’язку із цим розгляд щодо таких матеріально-правових відносин має лише одну мету — задоволення вимог заявника шляхом видачі йому судового наказу», — йдеться у висновку. Натомість, зауважили експерти, судова процедура має застосовуватися лише в разі наявності елементів спору, юридичного конфлікту та не повинна полягати у виконанні суто технічних функцій.

Відповідно до президентського проекту електронний судовий наказ є особливою формою рішення, що видається у випадках, передбачених процесуальними кодексами. Справи в порядку такого провадження розглядаються без судового засідання й виклику сторін.

Для розгляду заяви за правилами ЕНП установлено низку вимог. Так, господарський договір (правочин) має бути укладений (вчинений) у письмовій формі (включаючи електронну). Заявник і боржник мають бути зареєстровані в автоматизованій системі з використанням електронного цифрового підпису.

Є обмеження й щодо розміру боргу: він не може перевищувати 100 мінімальних заробітних плат у випадку, якщо боржником є фізична особа, і 1000 м.з.п. — якщо боржник юридична особа. Тобто, якщо закон діяв би сьогодні, наприклад, банк міг би вимагати в порядку ЕНП у громадянина, який не повертає кредит, не більше ніж 137,8 тис. грн.

Щоб подати заяву, треба буде лише заповнити відповідну форму в автоматизованій системі. І навіть якщо заявник десь припустився помилки, на її виправлення дається 5 днів. Суд повинен буде розглянути заяву протягом 3-х календарних днів. Якщо рішення ухвалено на користь заявника, боржник може протягом 10 днів подати заяву про скасування наказу. Якщо цей термін пропущено, наказ набирає законної сили. Ухвали про видачу ЕСН або про відмову в його видачі оскарженню не підлягають.

На перший погляд, процедура отримання такого наказу виглядає досить привабливою. Адже вимагає мінімуму грошей, часу та людського ресурсу. Однак це не означає остаточного вирішення спору.

Відповідно до проекту ухвала в порядку ЕНП не позбавляє сторони права звернутися до суду із того самого питання в порядку звичайного позовного провадження. Ймовірно, в багатьох випадках сторона, що програла електронне провадження, візьметься за папір та олівець.

Крім того, можна очікувати проблем зі строками розгляду справ через те, що суди будуть завалені зверненнями. Можливість просто заповнити електронну форму, не виходячи з офісу або квартири, спонукатиме звернутися до суду чи не кожного, хто необачно позичив копійчину несумлінному партнеру. Та й коштуватиме це недорого. Проект установлює такий судовий збір за ЕНП: для юросіб — 0,3, фізосіб — 0,1 м.з.п.

Адвокат ЮФ «Ілляшев і партнери» Микола Буртовий порахував, що сьогодні за подання позову про стягнення 137,8 тис. грн. за загальною процедурою кредитору треба сплатити 1,5% від суми позову, тобто 2067 грн., а за електронною процедурою — лише 413,4 грн.

Проблема загострюється тим, що проект визначає лише по одному суду для розгляду електронних заяв для господарського і цивільного процесів. Так, звернення юросіб розглядатиме Господарський суд Чернігівської області, а громадян — Броварський міськрайонний суд Київської області. З одного боку, логіка зрозуміла: територіальна підсудність тут не має значення, оскільки все спілкування зі сторонами процесу відбувається через електронну систему. Однак чому саме ці суди, наразі невідомо.

Щоправда, кількість справ, принаймні спочатку, може обмежити вимога про обов’язкову наявність у заявника та боржника електронного цифрового підпису та реєстрацію їх в автоматизованій системі. Експерти відзначають, що переважна більшість юридичних осіб уже мають електронний підпис у зв’язку з необхідністю подавати електронну звітність, і для них така норма не буде проблемою. Натомість для громадян це може стати додатковою перешкодою.

Також, уважають юристи, проект потребує більшої регламентації електронної системи. Адже передбачено лише, що сторони мають бути зареєстровані в системі, а процедура реєстрації — не прописана. Зокрема, невідомо, чи буде можливість відміни реєстрації, а також чи зможе заявник перевірити наявність реєстрації боржника в системі до подання заяви. Крім того, експерти побоюються проблем із захищеністю системи, зважаючи на імовірно обмежене її фінансування.

Також Президент пропонує створити в судах (господарської та цивільної юрисдикції) та органах державної виконавчої служби систему автоматизованого арешту коштів на банківських рахунках. Відповідні норми містяться в проекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві» (№3768).

Зокрема, передбачається, що копії судових рішень та постанов державного виконавця про накладення арешту будуть направлятися в банки в електронному вигляді. Надалі ці дані опрацьовуватимуться автоматизованою системою без участі людини, і рух коштів на банківських рахунках блокуватиметься.

Крім того, планується, що інформація про юридичних та фізичних осіб, яка становить банківську таємницю, розкриватиметься на підставі постанови про забезпечення позову і за рішенням держвиконавця про арешт коштів боржника, які надійшли в електронному вигляді через автоматизовану систему.

Юристи давно говорять про необхідність реформування інституту забезпечувальних заходів. Зокрема, в частині оперативного арешту коштів боржника. Про це йшлося й під час обговорення деяких положень проекту нового Господарського процесуального кодексу, в якому пропонується закріпити відповідні норми. Коментуючи зміни щодо автоматичного арешту рахунків, правники відзначають, що нововведення уможливить майже моментальне виконання ухвали суду. Це, у свою чергу, не дозволить боржнику перевести кошти з рахунку, доки він не заблокований.

Втім, з другого боку, зазначає старший юрист ЮК Prove Group Антон Каганець, новації пришвидшать накладення арештів не тільки у випадках сумлінних позивачів, а й в разі рейдерських захоплень або нечесної конкуренції. Адже за новою системою гроші блокуватимуться відразу, а це означає, що, по суті, діяльність підприємства буде паралізовано. «Поки буде подано скаргу на ухвалу суду, поки її розгляне апеляція — усе це час, який може дуже дорого коштувати підприємству», — пояснив юрист.

У пояснювальній записці до проектів розробники, зокрема, посилаються на Меморандум про економічну та фінансову політику, укладений між Україною та Міжнародним валютним фондом. Мовляв, виконання окремих його вимог передбачає необхідність унесення змін до процесуального законодавства щодо «впровадження нового порядку електронного наказного провадження» та «нового автоматизованого порядку арешту коштів, розміщених на банківських рахунках».

Утім, обидва законопроекти передбачають введення їх у дію аж з 1 січня 2018 року. Тим часом Рада з питань судової реформи, яка розробляла обидва документи, працює над проектом нового ГПК та змінами до ЦПК, у положеннях яких можна було б закріпити відповідні норми. Виходить, розробники або не бачать перспектив прийняття й набрання чинності змінами до процесуальних кодексів у найближчі 2 роки, або воліють заморозити на цей час вирішення питань, які регулюють законопроекти.

За матеріалами "Закон і Бізнес"