Нові кроки у відновленні довіри до судів

Новообрана Рада суддів напрацювала низку процедурних документів, які мали б забезпечити ефективну роботу. А самі делегати мали змогу уточнити в колективах позиції з тих чи інших питань. Хоча подекуди ці позиції кардинально різнилися.

На відміну від червневої частини форуму, початок якого був затьмарений обуренням делегатів відсутністю новообраного глави держави, цього разу Петро Порошенко завітав до представників судової влади. Відкривши другу частину з’їзду, голова РСУ Валентина Сімоненко відразу надала слово П.Порошенку.

Президент звернувся до присутніх словами «високодостойне товариство», оскільки впевнений, що судді є саме такими. Він зауважив, що потрібно зробити так, аби слова «ваша честь» не були просто частиною суддівського етикету чи протоколу. Як відзначає Президент, необхідно, щоб народ довіряв суддям. «Не повернути, а побудувати довіру до суду — наше з вами завдання», — наголосив П.Порошенко.

«Я покладаю надії на ваше зібрання. Все в нас вийде. Все буде добре», — запевнив Президент.

Крім того, він зауважив, що програма «Стратегії-2020» передбачає проведення 60 реформ, на першому місці серед яких — судова. На його думку, ця реформа має головну мету — відновити довіру до суду, щоб навіть сторона, яка програла справу, вийшла задоволеною справедливістю рішення. П.Порошенко висловив надію, що проект реформ буде підготовлений спільно із суддівською спільнотою та громадськістю: «Ми маємо бути з вами однодумцями».

Глава держави також відзначив, що судді мають бути належно забезпечені. Як та в якому обсязі буде реалізоване це твердження, покаже проект бюджету-2015. Поки що, судячи, зокрема, з оцінок представників судової системи, наміри Уряду обмежити видатки на судочинство дещо відрізняються він президентських.

Також П.Порошенко пообіцяв: кожен суддя може розраховувати на захист, наголосивши, що насильство стосовно суддів недопустиме. «Я як гарант Конституції маю забезпечити незалежність кожного судді», — запевнив глава держави. «Я не маю права й бажання втручатися в роботу судів і ніколи не буду цього робити. Можливо, я перший Президент, який наголошує на цьому», — припустив П.Порошенко.

«Перше, з чого ми маємо почати, — антикорупційні кроки. І ми повинні покладатися на чесні й неупереджені суди», — сказав він, звернувши увагу на той факт, що, за результатами останніх опитувань, довіра до армії становить 59%, а до суддів — лише 7%. «Ви теж захищаєте Україну. Бажаю, щоб до вас була така ж довіра, як і до армії», — підкреслив Президент.

Він попросив з’їзд прискорити вирішення питання щодо формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції. «Упевнений: сьогодні ви не помилитесь. Упевнений: сьогодні вони будуть обрані. Упевнений: плідна робота з’їзду розблокує ВККС та ВРЮ», — наголосив очільник держави.

Також він закликав покласти край невтішному лідерству України за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини.

Дізнаватися, чи дотримуються учасники такої ж думки, глава держави не став і за 15 хв. залишив форум. А делегати знову повернулися до дискусій…

Втім, для делегатів, які планували закінчити з’їзд до 18.00 25 вересня (незважаючи на попередню заяву Ради суддів про третій резервний день — 27 вересня), кожна хвилина була золотою, адже порядок денний виявився досить змістовним. Так, судді зобов’язалися:

• затвердити регламент з’їзду;

• затвердити регламент призначення та звільнення суддів Конституційного Суду з посад за квотою з’їзду суддів;

• призначити членів ВРЮ та членів ВККС;

• визначити черговість включення суддів — членів ВККС до її складу на випадок вибуття одного або кількох членів комісії;

• висловити позицію щодо стану незалежності суддів та відновлення довіри до судової влади в Україні;

• оцінити Стратегію розвитку судової системи в Україні на 2015—2019 роки;

• внести зміни до положення про РСУ.

Єдина відмінність від проекту, пропонованого радою, — висловлення пропозицій стосовно внесення змін до Основного Закону. Це питання, за ініціативою судді Окружного адмінсуду м.Києва Руслана Арсірія, зняли з обговорення. Сам ініціатор пояснив, що його розгляд наразі не на часі, оскільки глава держави проанонсував проведення судової реформи. Оскільки жодному з делегатів зміст майбутніх реформ не відомий, то й обговорювати зміни до Конституції дещо зарано, переконаний суддя.

Не розглядатимуть делегати й питання щодо розподілу навантаження на суддів, яке просив включити до порядку денного суддя Кіровоградського окружного адмінсуду Роман Брегей. Він пропонував скасувати положення, яке дозволяє зборам суддів визначати особливості розподілу судових справ, особливо тим служителям Феміди, які займають адміністративні посади.

Певною мірою делегати перейнялися стурбованістю Президента щодо заповнення вакансій в органах, які відповідають за суддівські кадри, — ВРЮ та ВККС. Перша частина з’їзду, який власне й було скликано заради вирішення цих питань, не довела справу до кінця. У червні витримки багатьох делегатів не вистачило на 2 доби з’їзду, через що не були затверджені протоколи голосування. Та сподівання, що через 3 місяці вдасться обмежитися формальною процедурою, не справдилися.

Так, серед кандидатів на посади членів ВРЮ, які були лідерами за результатами минулого голосування, «легітимним» визнали тільки Наталію Волковицьку з Вищого господарського суду, за яку проголосували 274 делегати. Визначатися з рештою переможців за рейтингом, серед яких судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Михайло Вільгушинський (91 голос) і Алла Лесько (85), а також судді Вищого адміністративного суду Олексій Муравйов та Михайло Цуркан із 97 та 74 голосами відповідно, делегати відмовилися.

Пояснив таку позицію представник Київського апеляційного адмінсуду Костянтин Бабенко. Він зауважив, що обраними на посади вважаються ті судді, які набрали більшість голосів від кількості делегатів, обраних на з’їзд. А цьому критерію відповідає лише кандидатура Н.Волковицької.

Втім, член РСУ Богдан Моніч запропонував затвердити протокол червневого голосування тільки в частині визначення кількості голосів, а Н.Волковицьку призначити окремим рішенням з’їзду.

Тож єдиним виходом стало проведення повторного таємного голосування для визначення членів ВРЮ від судів загальної та адміністративної юрисдикції. Отже, у бюлетень для повторного голосування ввійшли прізвища кандидатів, які не отримали необхідної кількості голосів у першому турі.

Ще складнішою виявилася ситуація з квотою до ВККС, оскільки жоден кандидат не заручився необхідною підтримкою. Втім, аби діяти відкрито та справедливо, було вирішено включити до нового бюлетеня прізвища тих претендентів, які набрали найбільшу кількість голосів під час попереднього туру: по 2 кандидати від судів адміністративної та господарської юрисдикції та 8 — загальної.

Пропозиція скоротити кількість претендентів-«загальників» до 5, аби впоратися за один підхід, підтримана не була. Більше того, дехто вбачав у тому кулуарне прагнення швидше впоратися з питаннями порядку денного й тим самим знехтувати процесуальною прозорістю й неупередженістю.

Крім обрання органів, які опікуються суддівськими кадрами, делегатам треба було визначитися ще з одним питанням конституційного масштабу. Так, постало нелегке завдання стосовно затвердження регламенту призначення та звільнення з посад суддів КС за квотою з’їзду суддів. Запропонований делегатам проект документа доволі швидко затвердили 363 голосами, але з двома поправками. Так, вирішено було, що зі зверненням до РСУ стосовно наявності в діях судді ознак порушення присяги може звернутися Верховна Рада, Президент, збори суддів КС і Кабінет Міністрів. А Генеральний прокурор такої можливості мати не повинен.

По обіді делегати здійснили волевиявлення щодо кандидатів до ВРЮ та ВККС, а надвечір затвердили регламент з’їзду суддів.

Із ВККС проблем не виникло: у новій комісії працюватимуть Юрій Титов та Микола Патрюк з ВС, Анастасія Заріцька з ВГС, Михайло Макарчук з ВСС, а також «апеляційники» Валентина Устименко з Харківської та Микола Мішин з Донецької області.

Натомість до ВРЮ дообрали лише О.Муравйова, а з представників загальних судів жоден не отримав необхідної кількості голосів. Тож вибори з висуванням нових кандидатів продовжаться 26 вересня. Цього ж дня сформують резерв на посади у ВККС.

За матеріалами видання "Закон і Бізнес"