Чи обнулять юридичні дипломи?

Група народних депутатів у главі з Оксаною Сироїд зареєструвала в Парламенті законопроект № 7147 «Про юридичну (юридичну) освіту та загальний доступ до юридичної професії».

Як зазначено в пояснювальній записці, законопроект підготовлений на підставі Концепції вдосконалення юридичної освіти.

Законопроект пропонує:

• визначити юридичні професії та критерії доступу до них;
• встановити стандарт юридичного освіти (перелік компетенцій, придбання яких гарантується юридичною освітою);
• встановити критерії, якими повинні відповідати юридичні школи;
• встановити механізми забезпечення якості освіти.

Так, готовити юристів зможуть лише юридичні школи («правники»), що знаходяться в підпорядкуванні МОН (класичні університети, профільні університети), а також приватні вищі навчальні заклади, що отримали ліцензію. Підготовка юриста здійснюється в рамках магістерського рівня вищої освіти.

Ступінь магістра права набувається на основі повного загальноосвітнього середнього освіти та присуджується в результаті успішного усвідування відповідної освітньої програми, обсяг якої складає не менше 300 кредитів Європейської системи перекладу та накопичення кредитів. Общегосударственный объем підготовки ділиться порівну між державним замовленням та контрактом. Студенти відбираються за результатами конкурсу в межах ліцензійного обсягу та навчаються не менше одного року.

Юристів пропонується навчати на денній формі. Комбіноване навчання допустимо тільки для осіб, які вже отримали вищу освіту за іншими спеціальностями.

Стандарт юридичної освіти включає в себе загальні (зокрема, володіння державною та однією з офіційних мов Ради Європи, навички збору та аналізу інформації, здатність приймати безпристрастні та вмотивовані рішення і визначати інтереси та мотиви поведінки інших осіб, вміння примиряти сторони з протиположними інтересами тощо) і спеціальні компетенції (знання основних основ теории та філософії права, структури та стандарти юридичної професії та її ролі в суспільстві; знання міжнародних стандартів людини, основ міжнародного публічного права, права Ради Європи та права Європейського Союзу, навики складання проектів юридичних документів та ін.), яким повинні володіти студенти.

Студенти в обов'язковому порядку будуть проходити практику як мінімум по одній з юридичних професій. Для цього юридичні школи будуть укладати договори з самоуправляючись об'єднаннями представників юридичних професій. Об'єднання на основі попередньо встановлених критеріїв визначає перелік установ та організацій, уповноважених на забезпечення практичної підготовки.

В свою чергу юридичні школи будуть проходити попередню перевірку, первинну оцінку та періодичні перевірки якості освіти. Для цього при Національному агентстві забезпечення якості вищої освіти створюється галузева експертна рада, що складається з 17 осіб. До його складу входять призначені міністри юстиції та освіти, три декани або ректори юридичних шкіл, виборчі ради деканів та ректорів, чотири науково-педагогічних працівника, за двоє суддів, адвокатів, прокурорів та нотаріусів. Голова ради таємно обирається його членами.

Законопроект розділяє юридичні професії (суддя, адвокат, прокурор, нотаріус) та професійна діяльність у сфері права (державна служба, робота в органах місцевого самоврядування, надання БПП, робота помічником судді, адвоката, нотаріуса, прокурора, науково-педагогічна діяльність у юридичній школі).

Пропонується ввести єдиний державний кваліфікаційний іспит з спеціальності «Право», який повинен буде здавати особу, яка закінчила юридичну школу, успішно вчила відповідну навчальну програму, захищаючи магістерську роботу. Экзамен можно сдавати не більше трьох разів. Формування задач та питань іспиту здійснюється Державною юридичною експертизою комісії (її склад визначається таким же чином, як і склад експертної ради). Диплом магістра державного зразка за спеціальністю «Право» для випускників видається тільки при умови успішної здачі іспиту.

Контроль за дотриманням процедури проведення екзамену здійснюється спостерігачами від юридичних шкіл.

Так само законопроект регулює питання самоуправління юридичних шкіл; дослідницької та практичної складової в ході навчання; представництва у світлі введення адвокатської монополії.

Передбачається, що в разі прийняття, закон вступить в силу з дня, наступного за днем опублікування.

До введення Стандарту юридичного освіти підготовка юристів здійснюється відповідно до стандартів для рівня «бакалавр» та «магістр».

Особи, що є на момент вступу в силу запропонованого закону суддями, адвокатами, прокурорами та нотаріусами, вважаються маючи вищу юроразованість. Особи, які займаються іншою юридичною діяльністю (у розумінні ч. 6 ст. 21 законопроекту), вважаються такими, що мають вищу юридичну освіту, протягом 5 років з моменту вступу в силу закону.

Вузи, які не знаходяться в підпорядкуванні МОН, повинні припинити набори на спеціальність «Право».

на основі матеріалів ЛІГА: ЗАКОН